- потьмарений
- —————————————————————————————потьма́ренийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
потьмарений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до потьмарити. 2) у знач. прикм. Який став темним, неяскравим, тьмяним. || Вкритий поволокою. 3) у знач. прикм. Який втратив чіткість сприйняття, запаморочився (про свідомість, розум і т. ін.) … Український тлумачний словник
потьмареність — ності, ж. Абстр. ім. до потьмарений … Український тлумачний словник
туманний — а, е. 1) Прикм. до туман I 1). || Який складається з туману, утворений туманом. 2) Покритий, оповитий туманом. || З туманом, туманами. || Насичений туманом. 3) Який видніється в тумані; який видніється, як у тумані, як крізь туман. || Який… … Український тлумачний словник
тьмяний — I 1) (про світло, вогонь тощо неяскравий, який дає мало світла, погано освітлює), туманний, бляклий, блідий, примарний, тьмавий, мерхлий; немічний, млявий (ледь помітний); збляклий, побляклий, прибляклий, поблідлий, потьмянілий, померклий,… … Словник синонімів української мови